23 червня - Міжнародний день вдів

В міжнародному календарі Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 65/189 від 21.12.2010 було закріплено пам’ятну дату — 23-е червня — Міжнародний день вдів, присвячений підвищенню обізнаності про становище вдів і їхніх дітей для всього світового співтовариства.

Метою Міжнародного дня вдів є привернення уваги людства до проблем, з якими стикаються вдови та їхні діти (дискримінація, брак фінансів, позбавлення місця у суспільстві, відсутність прав тощо), підвищення поінформованості щодо цих проблем та сприяння розширенню можливостей вдів, надання їм прав і свобод.

Самою поширеною категорією вдів нині є дружини загиблих (померлих) під час військової агресії російської федерації проти України з 2014 року та особливо в період воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

24 лютого 2022 року на світанку Україна здригнулася від вибухів. Російські загарбники вдерлися на територію нашої держави….

Війна відкрила рахунок на сотні тисяч загиблих солдатів і офіцерів. Сотні тисяч молодих жінок проклятуща війна зробила вдовами, лишивши маленьких діток батьківського тепла. Війна забрала у жінок найдорожче: їхні надії, кохання, долю... Але не слід забувати, що є вдови, які втратили своїх чоловіків, смерть яких настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що сталася 26.04.1986 р., а наслідки радіації відчутні досі.

Суспільству варто усвідомити, що їхній біль – це спільний біль всіх українців, адже їхні чоловіки віддали своє життя за Україну.

Вдови ветеранів війни заслуговують на особливу увагу та вдячність за їхню мужність та самовідданість. Вони втратили своїх чоловіків, які захищали нашу країну, і продовжують виховувати дітей, підтримуючи родини та зберігаючи пам’ять про своїх героїв.

Проблеми, з якими стикаються жінки, які опинилися в статусі вдови, як і раніше не дозволяють з повною впевненістю заявити, що навіть сучасному суспільству вдається уникнути упущень і дискримінації на їх адресу. Їх статус, як і раніше свідчить про високу уразливість людини що зіткнулася з ситуацією, в якій може опинитися кожен з нас.

Ми повинні забезпечити, щоб вдови користувалися правами і соціальним захистом, яких вони заслуговують. Смерть неминуча, але ми можемо зменшити страждання вдів, якщо підвищимо їх статус і допоможемо їм у скрутну хвилину. Це буде сприяти повноцінному та рівноправної участі всіх жінок у житті суспільства.