Київщина будує "Рубіж" і готується до зими – заступник голови Київської ОВА Руслан Олійник

Про ситуацію з антидроновим захистом столичного регіону, підготовкою до зимового періоду та розвитку в регіоні національного спротиву «Моя Київщина» поспілкувалася із заступником голови Київської обласної державної адміністрації Русланом Олійником.

- Почнемо з питання, яке турбує чи не кожного мешканця Київщини: як організована протидія російським дронам та ракетам? Які рішення працюють у області?

– Ворог не припиняє атакувати Київську область, тому ми перебуваємо у стані постійної готовності. Це постійний процес та гонка технологій. Ворог модернізує свої засоби ураження – ми відповідаємо тим же. Шукаємо нові можливості для захисту пристоличного регіону. Сьогодні дієвим стало застосування дронів-перехоплювачів. Впровадження цієї технології фактично починалося тут, у Київській ОВА: на нараді за участі Миколи Калашника, який на той час був виконуючим обов’язки начальника Київської ОВА, та командування ППО Києва ми ухвалили рішення запустити в роботу тоді ще експериментальні дрони-перехоплювачи. Тоді проєкт і отримав назву – «Чисте небо».

Київська область тоді виділила субвенцію військовим підрозділам на наземні станції, літальні апарати й станції керування. Уже в першу ніч ми збили три цілі — це стало сигналом, що напрямок правильний. Далі — масштабування: нині рахунок збитих ворожих повітряних цілей наближається до 2000, щодня нарощуємо і протяжність рубежу, і кількість груп. Додатково працюємо з бізнесом над розвитком цього напряму.

- Чи рахуєте ефективність — співвідношення вильотів до уражень?

– Усі дані з рубежів під щоденним контролем, щоранку доповідаю очільнику області. Ефективність залежить від тактики ворога, а вона постійно змінюється.

Наш аналітичний центр ППО реагує на це. Все відстежується у реальному часі: висоти, щільність прольотів, маневри над населеними пунктами тощо.

- Скільки коштує перехоплення і як це виглядає на фоні стаціонарних ЗРК?

– Ми рахували економіку за принципом «вартість цілі/вартість ураження». Системи збиття – в рази дешевші. Якщо порівнювати з пусками ракет на кшталт великого ЗРК, то там ракети, навпаки, у порядки дорожчі. Плюс не варто забувати про утримання комплексу. Тому ставка на перехоплювачі — і раціональна, і масштабована. А головне, вдала робота наших перехоплювачів — це врятовані людські життя.

Розроблена система мотивацій для бійців групи, яка дійсно працює.

До речі, з бійцями рубежів плануємо провести зустріч після «позначки» у 2000 збитих цілей. Це потрібно і для зворотного зв’язку, і для відзначення найкращих. Наша мета проста: зробити київське небо настільки захищеним і безпечним.

– Скажіть, а чи вистачає для реалізації цього задуму операторів?

– Дефіциту операторів немає — військові системно донавчають особовий склад. Ми допомагаємо в цьому організацією навчальних баз, необхідною технікою.

- Як захищаєте критичну інфраструктуру та готуєтеся до зими з огляду на енергетику?

Це дуже серйозне й комплексне питання. Ми виконуємо всі необхідні заходи та готуємося до будь-яких сценаріїв. Усі бачать, що основною ціллю ворога залишається критична інфраструктура, передусім - енергетика.

Нещодавно ми вже стикнулися з атакою на одну з підстанцій, унаслідок якої велика кількість мешканців Чернігівщини, а також все місто Славутич Київської області залишилося без електропостачання.

Особисто з начальником Київської ОВА Миколою Калашником працювали тоді в Славутичі. Наразі всі алгоритми взаємодії між службами відпрацьовані. Можу лише сказати, що взаємодія між усіма структурами налагоджена — ми знаємо, як діяти, і вже перевірили ці механізми на практиці. Після ситуації в Славутичі зробили висновки та визначили, що можна вдосконалити.

Ворог передусім знищує систему передачі та розподілу електроенергії, щоб дестабілізувати ситуацію в енергетиці. Ми робимо все як для захисту, так і для найшвидшого відновлення пошкоджених обʼєктів.

Тільки злагоджена робота служб і розуміння з боку громадян! — що відсутність світла спричинена не чиєюсь недбалістю, а цілеспрямованими ударами ворога по енергетиці - допоможуть нам швидше подолати наслідки атак і не дати ворогу посіяти паніку чи занурити нас у темряву.

- Яка ситуація на півночі Київщини і біля ЧАЕС? Чи є там ризики? Які заходи здійснюються для укріплення оборонних рубежів навколо Київщини?

– Ризики є, і ми реагуємо на випередження. Не буду вдаватися у деталі — з міркувань безпеки. Але скажу так: ця робота не зупиняється. Київщина тільки підсилює цей напрям. Безпека регіону — це пріоритет номер один, особливо в умовах війни. Тому робота над укріпленням оборонних рубежів на Київщині не припиняється ні на день.

Ми активно співпрацюємо з військовими, Силами територіальної оборони, правоохоронцями та органами місцевого самоврядування. Зокрема, нарощуються фортифікаційні споруди, укріплюються наявні оборонні лінії, будуються нові захисні об’єкти.

Ми враховуємо і досвід 2022 року, і сучасні виклики. Також важливо, що до процесу активно долучаються громади — вони допомагають технікою, коштами та робочими руками.

Щодо ситуації з ударом російського дрона по укриттю на ЧАЕС хочу сказати однозначно: станом на зараз ситуація повністю під контролем, критичних загроз для населення немає. Підрозділи ДСНС та фахівці станції протягом більше трьох тижнів проводили ліквідацію наслідків удару, відновили пошкоджені елементи систем моніторингу всередині конфайнменту, локалізували осередки тління утеплювача покрівлі, а місце влучання дрона закрите. Над самим об’єктом «Укриття» ще працюють спеціалісти, оцінюючи стан конструкцій і забезпечуючи безпеку.

Високий професіоналізм і героїзм рятувальників, які діяли оперативно в складних зимових умовах на висоті понад 100 метрів, дозволили уникнути загрози для населення та швидко стабілізувати ситуацію. Координація всіх дій на місці здійснювалася обласною адміністрацією, яка забезпечила взаємодію між відомствами та оперативне залучення необхідних ресурсів.

Ми маємо справу не лише з наслідками воєнного акту, а з реальною загрозою радіаційного тероризму. Будь-який повторний удар по цій критичній споруді може стати екологічною катастрофою світового масштабу, що зачепить не тільки Київщину, а й увесь регіон. Тому кожен наш крок, кожне рішення рятувальників та інженерів — це боротьба за безпеку людей і довкілля. Ситуація контрольована, але вимагає максимальної концентрації та пильності, бо на кону — життя і здоров’я мільйонів людей.

- Повернемося до одного з важливих напрямів, яким ви опікується: Нацспротив та підготовка населення. Як відбувається робота в цьому напряму?

– Центр Нацспротиву на Київщині працює за участю ветеранів Третьої штурмової бригади та інших легендарних підрозділів. І можу сказати, що близько 20% випускників згодом приєднуються до Сил оборони. Це дуже непоганий результат. Хоча це не є нашою метою. Завдання, які перед собою поставили – навчити населення реагувати на сьогоднішні виклики під час війни. Першою чергою йдеться про особисту безпеку, вміння захистити себе та надати медичну допомогу тим, хто поруч.

Це не просто навчальний майданчик — тут формується дух незламності та готовність до спротиву. Це місце, де виховують свідомих, відданих і сильних українців.

За весь час майже 8 тисяч людей здобули знання з тактичної медицини, вогневої підготовки, керування дронами, дій в умовах стресу та протидії інформаційним атакам. Розроблено декілька програм навчання та спецкурси з окремих дисциплін. Основний базовий курс розрахований на 108 годин та включає в себе 16 напрямів підготовки. Також діє 48-годинний курс, що включає в себе 14 напрямів підготовки, й одноденний курс підготовки, який включає в себе 3–4 напрями підготовки.

Ми відкрили сучасний полігон за натівськими стандартами — це дає якісну базу. Паралельно еволюціонує ДФТГ: частину бійців заохочуємо переходити у підрозділи ППО. Ми розуміємо, що там багато людей літнього віку, яким досить складно опанувати управління дронами. Але нам часто потрібні водії і механіки — у групі потрібні різні ролі, не лише оператори.

Ми розвиваємося, працюємо командою на чолі з начальником Київської ОВА. Не можемо дозволити собі стояти на місці й постійно вдосконалюємо свою роботу.