Козинська
селищна рада

Обухівського району
Київської області

НІНА КРИЖАНІВСЬКА: У ВИШИВАНКАХ, ЯК І В ПІСНЯХ, - ДУША НАРОДУ

Що спонукає людину до творчості? Мабуть, у кожного митця свої внутрішні чинники до творення краси. Рідне слово, народна пісня, вишивка – це ті простори, де розкошує душа.
Саме в українській вишивці віддзеркалює власні переживання, відчуття та навколишню красу майстриня народної творчості, жителька села Старі Безрадичі Ніна Сергіївна Крижанівська.
Родом жінка з Переяславщини, с. Циблі. Там, неподалік була фабрика художніх вишивок. І всі хто проживав у селі, довгими зимовими вечорами збиралися біля каганця за вишиванням. Ходила поговірка, що всі дівчатка, з тієї місцевості народжувалися з ниткою і голкою.
«У нашій сім’ї вишивкою займалася бабуся, мама, хрещена і тітки. Тож і моє захоплення цим видом народної творчості не випадкове», - розповіла Ніна Сергіївна.
По закінченню школи вона поступила до Переяслав-Хмельницького педагогічного училища. Через чотири роки, після училища її направляють працювати вчителем молодших класів до Старобезрадичівської школи. У якій вона пропрацювала майже 40 років. Тут же вона весь час вела гуртки рукоділля. Після виходу на пенсію Ніна Сергіївна вела гурток «Умілі руки» при Будинку культури, де навчала рукоділлю усіх бажаючих. Їздила із майстер-класами у сусідні громади передаючи славну традицію української вишивки своїм учням.
Маючи лише голку з нитками та полотно, у руках майстрині народжуються дивовижні речі. Адже вишивання – дуже тонка і кропітка робота, і не в кожного вистачить терпіння і бажання цим займатися.
Ніна Сергіївна вишиває хрестиком і двома різновидами гладі: лічильною і двостороннью. Жодної канви. Лічбу веде по нитках самого матеріалу. Тут все має бути бездоганно: і лицевий бік, і виворіт. Свої роботи обрамляє мережкою.
У майстрині великий арсенал вишитих робіт: вишиванки, серветки, доріжки, ікони та найбільше душа лежить до вишивки рушників. Місяць кропіткої роботи й неабиякого терпіння і виходить рукотворний красень - вишитий рушник. Дотримуючись традицій, свої рушники Ніна Крижанівська вишиває на домотканому полотні, яке колись ткала бабуся. «Я пам’ятаю, як у нас в хаті стояла прядка і бабусі ткала полотно. Зараз таке полотно дуже важко знайти. Сучасна тканина значно полегшує роботу вишивальницям, але я бережу традицію моїх предків, і таке полотно мені ближче і рідніше», - розповіла майстриня.
Знається майстриня народної творчості й на вишиванні обухівських рушників, які мають сакральну силу. Вишиває їх із дотриманням усіх правил зображуючи на них минуле, сьогодення і майбутнє. Її роботи високо цінуються за кордоном.
Будучи з 2010 року членом Обухівської спілки майстрів, Ніна Сергіївна Крижанівська щороку возила власні роботи на різноманітні виставки.
За пропагування та популяризацію української вишивки Ніні Крижанівській присвоєно високе звання Майстра народної творчості.
Невістка Ніни Сергіївни Катерина Крижанівська також займається вишиванням. Вона допомагає майстрині виконувати замовлення на весільні рушники. Та, на жаль, через зайнятість, Катерина не може приділяти достатньо часу вишиванню. А от сама Ніна Сергіївна щодня сідає за улюблену роботу слухаючи записи українських народних пісень, які надихають її, спонукають до творчості. «Мені дуже хотілось би , щоб серед молодих були шанувальники такого традиційного українського мистецтва. Адже нас, українців, у світі впізнають саме за тим, у яких вишиванках наші хлопці і дівчата одягнені, яких пісень співають. Дуже хочеться, щоб та «ниточка легко клалась», щоб не переривалась віковічна традиція, а примножувалась та збагачувалась», - зазначила майстриня.

наверх