Козинська
селищна рада

Обухівського району
Київської області

Погода

Пломеніє пам’ять священним вогнем

9 Травня. Козин. Захмарене небо і не зовсім тепла погода не відлякали жителів селища від участі у святкуванні Дня Перемоги. Найшанованіші з них – ветерани й учасники боїв зайняли найпочесніші
місця у першому ряду.

Пломеніє пам’ять священним вогнем

Організатори як завжди подбали не тільки про зручності, а й про програму дійства, окрасою якого були оркестр, парадний розрахунок і почесна варта Національної академії внутрішніх справ (ректор В.В.Коваленко),



а після урочистої частини – концерт, справжня солдатська каша від польової кухні військової частини №3030 під орудою помічника начальника продовольчої служби, капітана О.Найдьонова.

Характерною ознакою свят у Козині є присутність дітей – від найменших до старших школярів. І в цьо му є позитив свята, бо юні вчаться у старших
шанувати ветеранів, історію держави, а, можливо, робити перші самостійні кроки.


Ось Коля Скидан – курсант 2-го класу ліцею-інтернату №23 міста Києва, гостюючи у бабусі, також прийшов на свято. Чимало школярів задіяні у художніх номерах, вони ж – ведучі свята, в центрі якого ті, хто йшов тяжкими фронтовими дорогами, завдавав ворогові втрат у партизанських загонах та у підпіллі, хто кував перемогу в тилу.

Ми зберігаємо пам’ять про героїв і рядових, передаємо її дітям, щоб вони продовжили вшанування дідів і прадідів, – сказав, звертаючись до присутніх на мітингу, Козинський селищний голова В.Гартік, – вічною буде наша вдячність до визволителів, які вистояли і перемогли. Вона пломеніє священним вогнем.

– У жорстокому вирі війни опинилось і наше село: 263 козинці взялися за зброю, – доповнив голова ветеранської організації М.Колінченко, – 117 з них полягли у боях. Навесні 1942 року від рук ворога загинула більшість підпільної партизанської організації. Майже 180 односельців були підневільними робітниками в Німеччині, додому
повернулися не всі.

– Ціна перемоги надзвичайно висока, – підсумував депутат Обухіврайради Д.Бойко, – тому гасло: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» – має реальний зміст. Доземний уклінвам, солдати Перемоги!

Школярі вручили квіти учасникам війни, а до пам’ятників Невідомому солдату і партизанам-підпільникам гірлянду і корзини квітів під звуки
духового оркестру і трикратний салют поклали військові. Вшанували загиблих також хвилиною мовчання.








Концертна програма, в якій взя-ли участь хоровий колектив Будинку культури (керівник – заслужений працівник культури Р.Черепаха),

вокальний дитячий колектив «Зозуленька» солісти А.Онуфрійчук, А.Карлін,
А. Кучеренко, К. Хорошаєва (керівник Н.Чижова),

народний аматорський хореографічний колектив «Юність»
(кер. Ю.Стрембіцький),



протоієрей С.Кисельов та його помічник-секретар Н.Хоменко, стала гарним доповненням до урочистої частини.

«Пам’ять вічно жива!» – написано на банері, що прикрашав свято. Вона ще й у тому, наскільки причетними до свята почувають себе жителі
селища.

Організатори висловлюють вдячність його активістам за участь, а за допомогу і підтримку – С.В.Рудик, О.П.Тимченко, Л.Б.Галаган,
В.О.Джуринському, О.М.Кушніру та ректору Національної академії внутрішніх справ, генерал-лейтенанту міліції В.В.Коваленку, колективам
художньої самодіяльності.

Н.Недогода
( використано матеріали газети «Вільна громада» МБФ «Правозазисна фундація»Вільна громада» № 5 (93) та фото О.Токаря , Ю.Онуфрійчук)

наверх