ПОРТРЕТИ КОЗИНЦІВ. ПЕДАГОГ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

«Безталанних дітей не буває, кожен малюк має здібності до того чи іншого виду мистецтва. І яке то щастя відкривати та розвивати ці таланти у них та бачити плоди своєї роботи». Саме так про своїх вихованців говорить вихователь із більш ніж 35-ти річним стажем роботи Валентина Іванівна Філонова.
Усе своє життя вона працювала вихователем у ДНЗ «Ялиночка». По закінченню Київського державного університету ім.Шевченка жінка прийшла працювати вихователем, відтоді залишилась і по сьогодні. Дуже подобається у роботі із маленькими дітками організовувати та проводити святкові ранки, тематичні заходи. «Я дуже люблю дітей, спочатку були сумніви, чи зможу працювати із дітьми, втім невдовзі зрозуміла, що ця професія до душі і жодної іншої мені не треба», - розповіла педагог. «Я пішла шляхом моєї мами Наталії Микитівни, яка працювала у Козинській школі, вчителем молодших класів, тому любов до педагогіки ввібралося разом із материнським молоком. Старша донька також, пішла по стопах матері».
«Я знаю Валентину Іванівну уже 36 років дуже розумна, творча особистість. Вона має здібності до дизайну, гарно малює, вишиває. Окрім того що вона працювала вихователем у ДНЗ, вона ще й вела гурток нетрадиційного малювання. Коли діти малюють пальцями, мильними бульбашками, підручними засобами». – зазначила директор ДНЗ «Ялиночка» Любов Михайлівна Стопник.
Із часом, Валентина Іванівна, перейшла на іншу роботу, проте стіни рідного садка залишити не змогла бо все тут рідне і знайоме. Хороший, дружний колектив, усі допомагають один одному, підтримують.
Сьогодні, Валентина Іванівна Філонова працює костелянкою. «Попросила, щоб мені купили швейну машинку і тепер я шию штори, серветки, атрибути для різноманітних дитячих ранків. У нашому дитячому садку така кількість костюмів, як у театрі». До кожного свята, майстриня готує нові костюми.
Серед улюблених свят відмічає Новий рік та Міжнародний жіночий день.
Найкращою подякою для Валентини Іванівни є вдячність вихованців, при зустрічі завжди вітаються, запитують про здоров’я. Жінка, підтримує стосунки зі своїми вихованцями, які уже давно випустилися, з їхніми дітьми та навіть із внуками. «Хіба ж це не щастя, коли посіяне тобою добре, вічне, розумне проростає крізь роки та повертається до тебе сторицею».