Пояснення щодо пільг ЧСЗ

Члени сім’ї загиблого військовослужбовця мають право на певні виплати та пільги, передбачені законодавством. Але трапляється, що смерть військового підтвердити важко, а інколи й неможливо. За таких обставин людина вважається безвісти зниклою, що позбавляє родичів права на виплати та пільги. На що саме можуть претендувати члени сім’ї загиблого, і як правильно підтвердити факт загибелі військового?

Про виплати

По-перше, це одноразова грошова допомога на період воєнного стану, що передбачена постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 № 168. Вона становить 15 млн грн і розподіляється між усіма членами сім’ї, які мають на неї право.

По-друге, пенсія в разі втрати годувальника.

По-третє, сім’я загиблого має право на допомогу на поховання — п’ять прожиткових мінімумів. На сьогодні це близько 13 тис. грн.

По-четверте, родина має право на отримання зарплати за останній місяць служби військовослужбовця.

«Якщо він брав участь у бойових діях і мав зарплату 100 тис. грн, то незалежно від дати загибелі така зарплата виплачується родині за повний місяць. Навіть якщо боєць загинув на початку місяця й не встиг отримати зарплату повністю чи частково, то на це має право родина. Виплата такої зарплати здійснюється з урахуванням усіх надбавок: за соціально-побутове обслуговування, звання, посаду тощо — усіх доплат, на які мав право військовослужбовець»,

Також родич може оформити посвідчення члена сім’ї загиблого. Це надає право на певні пільги, наприклад, оплату комунальних послуг, санаторно-курортне лікування тощо.

Родини загиблих військовослужбовців мають право отримати:

• разову грошову допомогу (15 млн грн);
• допомогу на поховання;
• недоотриману зарплату військового;
• пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

З чого починати оформлення

Родина загиблого воїна повинна юридично оформити факт смерті. Адже лише в такому разі виникає право на отримання належних виплат, оформлення відповідного статусу та, наприклад, спадщини. Втім, трапляються випадки, коли з різних причин тіла загиблих героїв неможливо евакуювати з поля бою. Або ж коли за наявності об’єктивних причин неможливо вважати, що захисник загинув, бо місце знаходження тіла невідоме.

За таких обставин сім’я не зможе отримати свідоцтво про смерть в органах Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), адже в неї відсутній відповідний медичний документ. Останній має видати заклад охорони здоров’я або судово-медична установа (лікарське свідоцтво). На його підставі відбувається державна реєстрація смерті.

«На практиці, у більшості випадків загиблих, яких не вдалося евакуювати з поля бою, у військових частинах оформлюють як таких, що зникли безвісти. Саме це й створює проблему для родини»

Адже, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою лише після того, як сплинуть два роки від дня закінчення воєнних дій.

«Щоправда, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити людину померлою й до того, як сплине цей термін. Але в будь-якому разі не раніше, як через шість місяців. »

Зниклі безвісти й зарплата військових

Є випадки, коли достовірно відомо, що людина загинула, але її все одно оформлюють, як зниклу безвісти.

«Є у військових частинах таке неправильне явище. Так, тіла немає, але всі знають, що військовий загнув. І все одно оформлюють його, як зниклого безвісти. З різних мотивів це може бути. Наприклад, командування частини не хоче собі псувати статистику. Таке трапляється, і про це також потрібно говорити

До того ж, поки людина в статусі зниклого безвісти, немає юридичних підстав проводити відповідні виплати.

«Знаю випадки, коли родичі самостійно вживали заходів для пошуку. Знаходили тіла своїх загиблих героїв у моргах, самостійно ідентифікували їх за протоколами кримінального провадження, протоколами впізнання, і самі зверталися до військових частин. Казали: дивіться, це мій брат, моя сестра, мій син чи дочка. Навіть до такого справа доходила»

Раніше це робили лише через процедуру визнання померлим. Але зараз сталися певні зміни в Цивільному процесуальному кодексі, які дозволяють у рамках окремого судового провадження підтверджувати факт смерті людей у період воєнного стану. І це насамперед стосується військовослужбовців.

«У наш час це можна зробити досить швидко. Але тут усе-таки потрібна підтримка військової частини, яка має все одно документально підтвердити, що людина загинула за певних обставин. Хоч тіла немає, але є свідки»
З цими документами потім можна звернутися до суду, який визнає факт смерті. Тоді в загальному порядку можна оформити і факт смерті, і відповідні виплати.

«Оскільки, згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, такі категорії справ мають розглядатися судами невідкладно, то судове рішення можна отримати досить оперативно. Йдеться про термін від одного до п’яти днів, залежно від завантаженості суду. Таке рішення є самостійною підставою для того, щоб органи ДРАЦС здійснили державну реєстрацію смерті. А оскільки воно підлягає негайному виконанню, то члени сім’ї загиблого можуть отримати свідоцтво про смерть відразу. І не доведеться чекати 30 днів, доки рішення набуде законної сили»

До речі, поки військовий вважається зниклим безвісти й факт смерті не встановлено, його родина має право продовжувати отримувати його зарплату разом з бойовими. Це також передбачено постановою № 168.
«Не завжди їх виплачують, по-різному буває. Але за всіма правилами, законами, родина має на це повне право»

Принаймні так має бути, поки триває воєнний стан: законом терміни таких виплат не обмежені. Втім, за словами адвоката, навіть самі військові не завжди вчасно можуть отримати свою зарплату.

«Затримки є. З різних причин, здебільшого бюрократичних. Буває, що бухгалтерія щось неправильно зробить, людину переводять до іншої частини чи військова частина переформовується. Часто втрачають актуальні дані, і потрібен час, щоб це з’ясувати. Це в основному технічні питання»
Тобто про масові затримки виплат військовим не йдеться.

Комунікація з військовою частиною

Але якщо є підстави вважати, що людина дійсно померла, то, на думку нашого співрозмовника, правильніше оформлювати факт смерті з усіма юридичними наслідками.

Втім, багато чого залежить від комунікації з військовою частиною. Бо тільки там можуть надати докази, що людина загинула. Якщо такого діалогу немає, тоді людина й надалі вважатиметься зниклою безвісти до того часу, поки воля командування не зміниться.

Інше питання, коли з командуванням складно зв’язатися.

«Не може такого бути, що нема командира. Усе одно існує штаб військової частини, який завжди знаходиться у відносно безпечному місці. Але дуже велика проблема, коли родичі можуть не знати, де знаходиться частина, куди звертатися й кого питати. Зараз усе це, на жаль, робиться на особистих контактах. З’ясування потребує дуже багато часу. Штаб часто знайти важко, тому що це — секретна інформація, вона непублічна, її немає в інтернеті»
Інколи навіть доводиться направляти до Міністерства оборони адвокатські запити від імені родичів, щоб лише з’ясувати, куди взагалі необхідно звернутися щодо конкретного військового, який служить у тій чи іншій частині.

Перелік основних документів, які допоможуть довести в суді смерть військового:

• акт смерті, складений у присутності свідків;
• журнал ведення бойових дій, в якому фіксуються всі факти обстрілів та бойових зіткнень;
• акт службового розслідування, висновки якого затверджені наказом командира військової частини.

При цьому в акті службового розслідування серед іншого повинні бути дані щодо місця, дати та часу загибелі, а також відомості щодо причин та обставин, за яких загинув захисник. Наприклад: «смерть внаслідок травм, несумісних з життям», «вогнепальне кульове поранення», «осколкове поранення» тощо.

Важливо, щоб в акті було вказано:

• що смерть не пов’язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення;
• смерть сталася не внаслідок вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
• при цьому загиблий перебував у засобах індивідуального захисту;
• а також важливо, щоб був висновок про те, що загибель пов’язана із захистом Батьківщини.

Відсутність вищезгаданої інформації може стати підставою для того, щоб відмовити членам сім’ї загиблого в призначенні одноразової грошової допомоги.

Куди подавати заяву на отримання компенсації 15 млн грн

Про смерть військовослужбовця сім’ї повідомляє військкомат. Родині загиблого мають видати повідомлення про смерть.

Далі потрібно звернутися до будь-якого військкомату на території України з тим, щоб останній витребував з відповідної військової частини такі документи:

• витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
• документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового;
• витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.

Проте, якщо є зв’язок з військовою частиною, такі документи можна отримати у ній самостійно. З ними треба звернутися до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) і написати заяву на отримання одноразової грошової допомоги.

Разом із заявою, окрім уже зазначених документів, також подають:

• копію свідоцтва про смерть військового;
• копію лікарського свідоцтва про смерть;
• копію паспорта заявника на отримання виплати.

Залежно від того, хто саме подає заяву, також необхідні:

• копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам);
• копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині);
• копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям);
• копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (для виплати особі, яка перебувала на утриманні).

У ТЦК СП звіряють усі копії документів й протягом 15 днів надсилають їх до департаменту соцзабезпечення Міноборони. Там спеціальна комісія протягом 30 днів повинна ухвалити рішення про призначення компенсації або про відмову у виплаті. Якщо виплату фінансової допомоги погодили, далі її має затвердити міністр оборони.

Хто може претендувати на компенсацію

Виплата у 15 млн грн гарантується родинам загиблих військових. Такими, згідно із законом, вважаються дружина/чоловік, діти та батьки.

Проте частку компенсації можуть отримати особи, які перебували на утриманні військового:

• дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;
• діти, які не мають і не мали своїх сімей;
• діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
• діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.

Допомогу призначають і в разі загибелі після звільнення зі служби
Нейтипове рішення ухвалив Верховний Суд 19 вересня 2022 року. Ним підтверджено право на отримання одноразової грошової допомоги членам сім’ї військовослужбовця, який помер уже після звільнення з військової служби. Спочатку Міноборони відмовило у виплаті такій родині. Проте особа померла внаслідок захворювання, що виникло під час проходження військової служби. Відмова у виплаті була мотивована тим, що на час смерті людина вже не мала статусу військовослужбовця, а тому, на думку Міноборони, право на одноразову грошову допомогу на його сім’ю не поширюється.

Зі свого боку Верховний Суд визнав таке рішення протиправним. Там зазначили, що допомога виплачується не тільки в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов’язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби чи яке мало місце в період її проходження незалежно від часу звільнення з військової служби. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов’язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога в такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті.

«За законом багато чого передбачено, але, на мою думку, створюються штучні перешкоди для того, щоб люди не отримували ці виплати. У багатьох випадках загибель військового часто списують на так звані небойові втрати. Це коли в службових документах загибель людини не пов’язують з виконанням бойового завдання, що позбавляє її родичів права на отримання допомоги. Не всі можуть отримати виплати під різними приводами».

Дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих захисників і захисниць України, мають право на дострокову пенсію за віком. Чоловіки — у 55 років, жінки — у 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.